У мене є тільки слова...
Їх підхоплює вітер і несе в неcвідомість,
розсіваючи, наче порох.
Я, здається, й сама себе не чую...
Чи почуєш мене Ти?
Ось була жменя — і нема.
Знову порожньо...
Слова мої — вчорашні метелики,
порожні надщерблені глеки...
Вони — опале листя.
Інколи здається,
що вони летять.
Летять високо в небо!
А то просто бавиться вітер —
сухе листя
кружляє
кружляє
і падає...
Щоб зрештою стати порохом...
А в Тебе є Слово.
Воно — зерно.
Живе навіть, якщо найдрібніше.
Коли прилітає вітер,
зерня падає в земний порох,
не вмирати, а проростати.
Стати деревом, чиї віти крислаті,
за оселю птахам небесним,
а листя на зцілення всіх народів...
Інколи здається, що Слово Твоє — то камінь.
Скеля міцна, дім на якій не зрушать води потопу.
Але придивитись уважно,
аж то просто Хліб —
і ніхто не піде голодним...
Слово Твоє — то дощ.
Не грім, просто дощ.
Для праведних і неправедних,
і просто спраглих...
Слово Твоє не розвіє вітер.
Бо Ти — Вітер.
Вітер, що ширяв над водами,
коли ще не співали зорі.
Коли адам був просто жменею пороху...
Але Слово Твоє —
засвітило зорі,
і проростило траву,
і намалювало бедрику крапочки, а зебрі — смужечки...
А потім назвало Адама по імені.
І кличеш його по досі:
“Де ти, Адаме?”
Ось я, Господи!
Чи слова мої підхопить Твій Вітер?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Свидетельство нового имени - Евгений Сидоров А если вы не согласны с тем о чём сказано, то задумайтесь и, рассмотрев ещё раз написанное в посланиях, ответьте: кому, по Писанию, передано для нас Богом Отцом и Господом нашим Иисусом Христом то, чем надлежит спасаться, спасая других? (1Кор.15,1-2)
...как он и говорит на этом и во всех посланиях, в которых есть нечто неудобовразумительное, что невежды и неутвержденные, к собственной своей погибели, искажают, как и прочие Писания.(2Пет.3,16)
Поэзия : В размытых границах - Людмила Солма *) Примечание:
Внимать (внять)-
http://etymolog.ruslang.ru/vinogradov.php?id=vnimat&vol=3
http://www.krotov.info/slovari/V/N/wrd_3338.htm
Преходящий (преходят)-
http://ushdict.narod.ru/167/w50263.htm
Пресекая попытки "критиканского ёрничества" поясняю:
"как преходят... усталости - в неги" (здесь имеется ввиду "усталость" роженицы и "блаженство неги" - когда слышишь первый крик своего новороженного малыша - это ни с чем не_сравнимое_счастье!)
Один из любимых мной верлибристов - Геннадий Айги - просто немеряная глубина поэтически-философской мысли, я даже и не пытаюсь дотягиваться до его высот - но частенько невольно откликаюсь на его произведения неким отдаленным подобием "философской переклички", облаченной и в мою "индивидуальность" таких вот личных "соразмышлений".
